четвер, 14 травня 2015 р.

Що обурило читачів бібліотеки ?

Ще за діда-прадіда навесні було заведено все прибирати, вибілювати, вичищати, аби земля краще розквітла, забуяла, зацвіла, а оселя, щоб підкреслила хазяйновитість її господаря.
Хати вже давно ніхто не білить, та наш спільний дім -природу-мусимо доглядати всі  разом.
Від цього залежить її та наше майбутнє.
Саме тому  28 квітня, підтримуючи Всеукраїнську акцію з благоустрою " За чисте довкілля",
бібліотекарі бібліотеки-філії № 6, взяши до рук лопати, віники,граблі та інші знаряддя праці наводили лад на території прилеглій до бібліотеки:білили дерева, копали клумби, садили квіти.
А ще зробили незвичні за дизайном клумби- у вигляді квітки і розфарбували кожну "пелюсточку "  різними кольорами. Вийшов такий собі  "цвєтік- семицвєтік".
Полюбуватися красою на клумбі приходили  читачі бібліотеки  і не тільки.
"Два дні для краси- цього досить ",- вирішили ті, хто за ніч , до ранку привласнив чуже -наш "цвєтік-семицвєтік".
 
Комусь сподобалась наша ідея створення квітника з автомобільних колес ?
Хтось стане набагато щасливішим від того, що в нього на власній дачі буде вкрадений готовий квітник?
А от працівники бібліотеки в розпачі. Залишився осадок на душі.
Це ж що виходить?
  •  У нас не можна посадити квіти- бо зірвуть ;
  • Посадити дерево- бо зламають ;
  • Повісити білизну- бо вкрадуть ;
  • Повірити людині- бо надурить ;
  • Здивувати красою- бо будуть заздрити.
Ми не звикли  просто спостерігати за красою. Більшість звикла цю красу топтати.
Читачі бібліотеки-філії № 6 вже декілька днів поспіль обурюються прикрому випадку і співчувають нам. Це вони принесли до бібліотеки вірш.

                                            *   *   *
                Людская зависть-сродни подлости...
                А там до сглаза не далеко,
                Подобно хищной зубатой полости,
                Кусает больно и глубоко...

                Не видно ран глазами значимых,
                Да только горечь- куда больней,
                Душевных сил тобой затраченных,
                Как тяжесть брошенных в тебя камней.

                И даже как-то порой не верится,
                Откуда зависть берется в нас...
                Зубами острыми в злобе щерится.
                Взгляд ощущаем мы недобрых глаз.

                А может дело все - в нашей корысти?
                Чего добиться трудней самим...
                Потерей нашей духовной гордости,
                Когда мы с завистью на других глядим!

2 коментарі:

  1. Вчинок,який трапився у нас на районі вразив всіх!!!
    Я вже сподівалася,що таких людей(хоча людьми їх не назвеш). Скільки потрібно мати цинізму та непорядності,щоб таке скоїти.Я і мої знайомі дуже обурені людською підлістю.Співчуваємо бібліотекарям,які намагалися прикрасити наше довкілля,зробити його більш яскравим та привабливим.
    Мамонова О.Ф. -вчитель гімназії №13

    ВідповістиВидалити
  2. Мене дуже обурив вчинок,який трапився у нас на районі- знищення квіткових клумб біля бібліотеки-філії №6.Нам дуже сподобався той "острівець краси",який з такою душею зробили для всіх оточуючих працівники бібліотеки.Як прикро відчувати,що серед нас є такі нелюди.
    Швачкіна Н.Я. - пенсіонерка.

    ВідповістиВидалити