пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

               ПРЕМ'ЄРА КНИГИ

Зустріч з Глібом Гавриловим для нашої бібліотеки - завжди подія. У нього дуже доступний склад написання тексту. Тому події сюжету моментально захоплюють тебе і не відпускають до самого кінця. І так прем'єра книги.






середа, 25 листопада 2020 р.

              ВЕЛИЧНА ПІСНЯ КВІТАМ

Живопис Білокур  «вишивка» олійними фарбами на полотні. Українська, та й не лише українська, народна вишивка вінчає собою весь процес вироблення тканини, наче розкриває властивість, внутрішню ідею полотна Улюбленими фарбами Білокур були ультрамарин і синій кобальт. Найвдаліші та чисельніші картини написані саме на синьому тлі. Спочатку Катерина Василівна писала саморобними фарбами з калини, бузини, цибулі. Надалі вона перейшла на ґрунтоване полотно і олійні фарби. У якості розріджувача, як уже було сказано, їй служила лляна олія — і тут рослинне походження.

Народилася 24 листопада (7 грудня1900 року[2]. Батько, Василь Йосипович Білокур, був заможною людиною, мав 2,5 десятин орної землі, тримав худобу. Крім Каті у сім'ї були два сини — Григорій та Павло.

У віці 6—7 років Катя навчилася читати. На сімейній раді було вирішено  не віддавати дівчину до школи, щоб зекономити на одязі та взутті. Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли ним займатися.

Про свої перші кроки у мистецтві художниця згадувала:

Украла у матері кусочок білого полотна та взяла вуглину… І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік – і там те саме. А тоді виперу той кусочок полотна – і знов малюю… А одного разу… намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць… Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилась на той малюнок, і сміялась, як божевільна… От мене на цьому вчинку і поймали батько та мати. Малюнок мій зірвали і кинули в піч… «Що ти, скажена, робиш? Та, не дай Бог, чужі люди тебе побачать на такому вчинку? То тебе ж тоді ніякий біс і сватати не буде!..» Але куди я не йду, що я не роблю, а те, що я надумала малювати, – слідом за мною…

Катерина продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та вугіль. Малювала декорації для драмгуртка, створеного сусідом і родичем Білокурів — Микитою Тонконогом. Пізніше Катерина також грала на сцені цього театру.

Навесні 1940 року Катерина чує по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко[4]. Звертається до співачки з листом,

До листа додає малюнок калини на шматкові полотна. Малюнок вразив співачку. Порадившись із друзями  — вона звертається до обласного центру надходить розпорядження знайти Катерину Білокур і поцікавитися її роботами.

Це був невеличкий екскурс в минуле біографії нашої відомої землячки. А зараз ми хочемо представити декілька картин цієї чарівної жінки, щоб розбавити наші не дуже веселі реалії. Пропоную вам доторкнутися до прекрасного світу мистецтва.


 

понеділок, 23 листопада 2020 р.

 


«Чорна сповідь моєї вітчизни»

          - до Дня пам’яті жертв голодомору

     Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Головне у діяльності бібліотек громади по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію. Бібліотека – філіал № 6 Пропонує вам віртуальну книжкову виставку до цієї події.



понеділок, 9 листопада 2020 р.

 

«БАРВИ РІДНОГО СЛОВА"



                                  Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,

Нам казки казали,

У тій мові нам минувшість

Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,

Рідну свою мову,

Вчіться складно говорити

Своїм рідним словом.

 

День української писемності та мови – започаткували більше 20 років тому, державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

 У День української писемності та мови за традицією:

-       покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю;

-       відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

-       заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу.

 Також хочемо вам розповісти Топ-10 цікавих фактів про українську мову

 1. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

 2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

 3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

 4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

 5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

 6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

 7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

 8. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

 9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

 10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"